Мандрівка до Нової української школи.

Батьківські збори для батьків майбутніх першокласників в Староушицькому ліцеї

Зустріч була незвичайною, бо кожен із присутніх був не тільки слухачем, а ще й активним учасником зібрання, крокуючи разом по зупинках мандрівки до НУШ.

На першій зупинці «Іформаційній» директор Староушицького ліцею Оксана Миколаївна Тимчук ознайомила батьків з особливостями Нової української школи та провела екскурсію по освітньому закладу. Батьки мали змогу побачити оновлені класну кімнату групи продовженого дня, актову залу, шкільний музей «Світлиця», клас інклюзії, шкільну їдальню, спортзал.

На наступній зупинці «Перший клас чекає вас!» класовод Лариса Афанасіївна Левко ознайомила батьків із змінами в організації шкільного навчання. Батьки мали змогу відчути себе першокласниками та прийняли активну участь у ранковому колі (вправа «Знайомство», «Побажання майбутнім здобувачам освіти», гра «Якщо весело живеться»), яке налаштувало батьків на позитивний настрій та позитивні взаємодію й порозуміння.

Вихователь Антоніна Федорівна Ткачук ознайомила з режимом та особливостями роботи групи продовженого дня.

Зупинка «Підготовка до школи» надала батькам рекомендації та поради щодо підготовки дітей до навчання у школі та формування у дітей здорового способу життя. Присутні успішно пройшли вікторину «Готуємось стати батьками першокласника НУШ» з використанням шести цеглинок LEGO та виконали вправу «Аплодисменти взаємопідтримки».

Завершилася мандрівка до НУШ на зупинці «Кошик запитань». Батьки отримали відповіді на запитання, що турбують їх щодо вступу та навчання дітей у ліцеї та створили модель майбутнього 1 класу.

Наостанок хочемо сказати:

Шановні батьки, зміни в освіті допоможуть вашим дітям стати щасливими громадянами України, конкурентоздатними в ХХІ столітті. Нам важливо рухатися до мети разом із вами! До нових зустрічей!

Вплив планшетів та телефонів на дітей

Планшет для школяра: “заборонити не можна дозволити”?

Как планшеты и телефоны делают наших детей злыми, капризными и ленивыми

10 причин забрати у дітей телефони і планшети

Незабаром 1 клас

Для шестиліток початок навчання – завжди складний і відповідальний процес. 

Щоб запобігти труднощам у навчанні, необхідно проводити попередню роботу і з батьками, і з дітьми. 

Вступ дитини до школи - довгоочікуваний, хвилюючий і досить відповідальний момент в житті дитини. Адже, вчорашній дошкільник набуває новий соціальний статус - статус школяра. 

Останнє "вільне" літо дошкільників особливо тривожне і для батьків. 

Тож деякі з них прагнуть виконати за це літо всю програму першого класу. І бувають дуже розчаровані, коли на попередній співбесіді чують, що їхня дитина не підготовлена до школи.

поради батькам

Десять заповідей для батьків майбутніх першокласників

1.  Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».

2.  Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри ), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

3. Не ставтеся до дитини зневажливо. Не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини.

4. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

5. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення-запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість , що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

6. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

7. Постарайтеся хоч інколи дивитеся на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

8. Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов’язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

9. Ніколи не порівнюйте свою дитину з сусідською, з її друзями, однокласниками. Порівнюйте з тим, якою вона була вчора і якою вона є сьогодні. Це допоможе вам швидше оволодіти азами батьківської мудрості.

10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шановливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. 

Це все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити».

Адаптація та дезадаптація дитини в школі

       Вступ дитини до школи завершує її дошкільне дитинство, змінює соціальну ситуацію її розвитку. Однак для того, щоб початок шкільного навчання став початком нового етапу розвитку, дитина повинна бути готовою до нових форм співпраці з дорослим і ровесниками, а інакше дошкільна лінія розвитку гальмується, а шкільна не має можливості повноцінно розвиватися. Неготовність дитини до шкільного навчання виявляється із запізненням: через факти невстигання, шкільні неврози і підвищений рівень неспокою. Іноді ці негативні явища пом’якушуються  до кінця другого року навчання, але часто зберігаються і надовго закріплюються.

        Перехід від дошкільного віку до школярства в дитячій психології називають малою кризою. Це критичний вік. Які проблеми, труднощі спіткають дитину в цей період? Які природні механізми адаптації та  за яких умов вони «спрацьовують»?

Спочатку сформулюємо критерії адаптації, які умовно можна поділити на  об’єктивні  та суб’єктивні .

Об’єктивні  показники адаптації – це адекватна поведінка та успішне навчання.

До суб’єктивних  належать самовдоволення, яке виявляється в емоційному стані, та внутрішній комфорт.  

Навчальна  діяльність складається з фізіологічного психологічного інтелектуального соціального педагогічного та інших аспектів.

Адаптація дитини до школи теж має безліч аспектів. Розглянемо деякі з них.

Особливістю соціальної адаптації є пошук дитиною свого місця в групі однокласників, можливість виявити свої здібності та інтереси. Якщо дитина набула досвіду спілкування, встановлення стосунків та поведінки в конфліктних ситуаціях в умовах дитячого закладу в дошкільному віці, то адаптація в класному колективі проходить швидко.

У першому класі зустрічаються діти, які грають на уроках, на перервах, а  виконання навчальних завдань стає для них лихом. Це діти , у віковому розвитку яких ще не закінчився період довкілля, коли вся внутрішня енергія спрямована на гру та спілкування.

З початком навчання перед дитиною ставлять нові вимоги соціальної поведінки, дисципліни, обов’язкового  режиму та обмежень. Успішний процес психологічної адаптації дітей залежить від дорослих.

Зміна ролей від дошкільника до учня призводить і до нових стосунків у ланці « дитина – батьки». Тепер  поряд з турботою дитина відчуває, що ставлення до неї залежить від результатів навчання.

Ознаки дезадаптації в початковий період

швидка втомлюваність;

значний спад працездатності на кінець дня й тижня;

підвищена тривожність, плаксивість;

неадекватна поведінка;

невміння формувати стосунки з дітьми й дорослими;

неуспішність у навчанні.

Основні причини труднощів під час адаптації

1. Психофізіологічні особливості:

слабкий тип нервової системи;

надмірне збудження.

2. Особливості розвитку:

не сформованість емоційно-вольової сфери;

слабка саморегуляція поведінки.

3. Хибні методи виховання в сім’ї:

виховання за типом «кумир у сім’ї»;

не сприйняття дитини;

батьківська вседозволеність.

Важливі умови

психологічної комфортності в житті першокласника

• створення сприятливої психологічної атмосфери для дитини з боку всіх членів родини;
• роль самооцінки дитини в адаптації до школи (чим нижче самооцінка, тим більше труднощів у дитини у школі);
• формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня;
• можливість спілкування з дітьми класу після школи;
• неприпустимість фізичних заходів впливу, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності третіх осіб (бабусь, дідусів, однолітків);
• виключення таких засобів покарання, як позбавлення задоволень, фізичні та психічні покарання;
• урахування темпераменту в період адаптації до шкільного навчання;
• надання дитині самостійності в навчальній роботі й організація контролю її навчальної діяльності;
• не тільки заохочення дитини за навчальні успіхи, а й моральне стимулювання її досягнень;
• розвиток самоконтролю та самооцінки, самодостатності дитини.

Прощавай садок... Незабаром школа!!!!

Привітання для дошкільнят від четвертокласників

Підготовка в дитсадку закінчилась.

Літо краснеє іде.

Кожен добре потрудився,

Восени вас школа жде.

Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для вас.

Як перша сходинка до нього,

Для всіх вас буде перший клас.

Ми, як і ви, теж перший раз

Колись зайшли в наш рідний клас.

                   Чотири роки тому привели

За руки мами нас у клас.

А ми маленькими були

І схожими на вас.

Ми чотири довгих роки

В класі рідному навчились.

Були перерви і уроки.

Тут ми грались і сварились.

Тут сумували і раділи,

Любили, плакали. Сміялись,

Дражнились і цукерки їли,

Шпаргалки потайки писали.

Тепер він лишиться для вас,

А ми підемо в інший клас.

На вас чекають наші парти,

І наша дошка, наша карта –

Весь наш чудовий світлий клас.

І наша перша вчителька

Учити буде вас.

Вчителько наша, учіть тепер їх,

Цих галасливих пташаток малих.

          А вас ми просимо не лінуватись

          І вчить уроки день при дні,

          І берегти книжки –

          Від нині - 

          найперші друзі вам вони.

Дружіть, грайтеся, навчайтесь

І розуму набирайтесь.

            Пам’ятайте, друзі, повсякчас,

            Що школа- весела сім’я-

           Давно вже чекає на вас.

Пісня «Школа весела сім’я»

День захисту дітей

 

Любі діти! 

      Ви - майбутнє нашої держави, яке формується у сьогоденні.

Тож наполегливо оволодівайте знаннями, творчо мисліть, розвивайте свої здібності, 

щоб стати гідними громадянами України. 

Я вірю, що ви знайдете своє покликання у житті, той єдиний вірний шлях, 

і Батьківщина, батьки, які дали вам життя, будуть пишатися вами.

Зичу вам, хлопчики та дівчатка, міцного здоров'я, успіхів, 

радісного та змістовного відпочинку під час літніх канікул!

Дитинство - це чудова пора

сподівань на прекрасне життя!

Хай збудуться всі ваші мрії!!!

Історія виникнення Дня захисту дітей:
За однією з версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у Цзе (Фестивалю човнів-драконів), дата якого якраз припала на 1 червня. Завдяки щасливому випадку, день збігся і з часом проведення "дитячої" конференції в Женеві.

Офіційна версія виникнення Дня захисту дітей:
Рішення про відзначення Міжнародного дня захисту дітей1 червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок у листопаді 1949 року. Перший Міжнародний день захисту дітей було відзначено ще в 1950 році. ООН підтримала ініціативу федерації та оголосила захист прав, здоров'я і життя дитини - одним із пріоритетів у своїй діяльності. В Україні цей день відзначають із 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини. З 27 вересня 1991 року для України набула чинності Конвенція Організації Об'єднаних Націй про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов'язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля та відпочинок, сприяти наданню їй відповідних можливостей для цього. Цією конвенцією також чітко визначено, що дитина має право на захист від фізичного та психічного насильства. Проте, не завжди деклароване стає реальним.

У Міжнародного дня дітей є прапор. 

На зеленому тлі, який символізує зростання та гармонію, навколо знаку Землі, 

розміщені фігурки - червона, жовта, синя, біла і чорна. 

Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. 

Знак Землі, розміщений в центрі, - це символ нашого загального дому.

Батьківські збори майбутніх першокласників

«Бути готовим до школи - не означає вміти читати, писати і рахувати. 

Бути готовим до школи - означає бути готовим всьому цьому навчитися».

Венгер Л.А. 

Залишилося не так багато часу, пролетить цей рік і 1 вересня Ваші діти переступлять поріг школи. Дошкільник стає школярем, а його батьки - це тепер батьки учня.

Вступ дитини до школи - це перехід до нового способу життя і умов діяльності, це перехід до нового положення в суспільстві, нових взаємовідносин з однолітками і дорослими.

29 квітня відбулися організаційно-адаптивні батьківські збори для батьків майбутніх першокласників. У ході зборів були розглянуті питання щодо адаптації першокласників до школи та особливості організації навчально-виховної діяльності учнів першого класу. 

У чому полягає готовність дитини до школи?

1. Психологічна готовність

2. Фізичне здоров'я

3. Вміння логічно мислити

4. Уміння спілкуватися в колективі однолітків і з дорослими

5. Розвиток дрібної моторики руки

6. Відповідальність і самостійність

7. Уміння читати і писати

8. Уміння рахувати

Підготовка до школи - процес багатоплановий. Його треба починати якомога раніше. І не тільки на спеціальних заняттях, але і в самостійній діяльності дітей - в іграх, в праці, спілкуванні з дорослими і однолітками.

Перш за все, важлива психологічна готовність. Вона полягає в тому, що у дитини до моменту вступу до школи повинні сформуватися психологічні риси, властиві школяру. У дитини має бути бажання стати школярем, виконувати серйозну діяльність, вчитися.

На сьогоднішньому етапі важливо, щоб ви, батьки, які є авторитетом для своєї дитини у всьому і в діях, і в словах, не допускали негативних розмов у присутності дитини про школу, про шкільне навчання, про те, як дітям зараз важко вчитися. Такі розмови можуть негативно позначитися надалі.

Але якщо ми будемо описувати школу тільки в райдужних тонах, то зіткнення з реальністю може викликати настільки сильне розчарування, що у дитини може виникнути різко негативне ставлення до школи. Тому важливо знайти ту грань, яка буде на благо дитині.

Фізичне здоров'я дитини.

Необхідно приділяти велику увагу фізичній підготовці дошкільника. Пам'ятайте: здоровій дитині легше дається навчання, вона відчуває себе в школі комфортніше. Ще раз проконсультуйтеся з лікарями, з'ясуйте, чи має потребу дитина в будь-якому лікуванні, загартовуйте вашого малюка. Треба, щоб до школи він пішов фізично міцним і загартованим. Заздалегідь привчить його до режиму життя школяра. Нехай він звикне рано прокидатися і рано лягати спати, в першій половині дня займатися серйозними справами: малювати, розфарбовувати картинки, будувати з кубиків, допомагати мамі та бабусі. Важливо, щоб він багато гуляв, рухався, бував на природі.

Розвиток дрібної моторики.

У старшому дошкільному віці важливою частиною підготовки до школи, зокрема, до письма повинна бути робота з розвитку дрібної моторики і координації рухів руки. Чому так важливо для дітей розвиток дрібної моторики рук? Справа в тому, що в головному мозку людини центри, відповідальні за мову і рухи пальців рук розташовані дуже близько. Стимулюючи дрібну моторику і активізуючи тим самим відповідні  відділи мозку, ми активізуємо і сусідні зони, що відповідають за мову.

        Розвинути дрібну  моторику допоможуть такі заняття, як ліплення, збирання конструкторів з дрібними деталями, аплікація, малювання, в'язання, збирання мозаїки, пальчикові ігри. Корисно пропонувати дитині завдання на домальовування, коли дорослий малює половину малюнка, а дитина домальовує дзеркальне відображення, завдання на обведення наміченого точками або штрихпунктиром зображення, штрихування. Робити пальчиковую гімнастику.

Ігри - шнурівки

- Розвивають сенсомоторную координацію, дрібну моторику рук;

- Розвивають просторове орієнтування, сприяють розумінню понять "угорі", "унизу", "праворуч", "ліворуч";

- Формують навички шнурівки (шнурування, зав'язування шнурка на бант);

- Сприяють розвитку мовлення;

- Розвивають творчі здібності.

Розвиток дрібної моторики у побуті

          Якщо дитину не захоплюють розвиваючі посібники - запропонуйте йому справжні справи. Ось вправи, в яких малюк може тренувати дрібну моторику, допомагаючи батькам і відчуваючи себе потрібним і майже дорослим:

1. Знімати шкірку з овочів, зварених у мундирі. Чистити мандарини.

2. Розбирати розколоті волоські горіхи (ядра від шкаралуп).

3. Збирати з підлоги смітинки. Допомагати збирати розсипалися по підлозі предмети (гудзики, гвоздики, квасоля, бусинки).

4. Ліпити з тіста печиво.

5. Відкривати поштову скриньку ключем.

6. Намагатися самостійно взуватися, одягатися. А так само роззуватися і роздягатися. Для цього частина взуття і одягу повинні бути доступні дитині, щоб він міг вбиратися, коли захоче. Вчитися самостійно надягати рукавички. Пробувати зашнуровувати кросівки.

7. Допомагати змотувати нитки або мотузку в клубок (Про те, хто їх розмотав краще промовчати)

9. Вішати білизну, використовуючи прищіпки (потрібно натягнути мотузку для дитини).

10. Допомагати батькам відгвинчувати різні пробки - у каністр з водою, піни для ванн, зубної пасти і т.п.

11. Допомагати перебирати крупу.

12. Закривати засувку на двері під раковиною.

13. Рвати, м'яти папір і набивати ним взуття, що прибирається на зберігання.

14. Збирати на дачі або в лісі ягоди.

15. Діставати щось з вузької щілини під шафою, диваном, між меблями.

16. Витирати пил, нічого не пропускаючи.

17. Вмикати і вимикати світло.

18. Шукати край скотчу. Відліпплювати і приліплювати наклейки.

19. Гортати сторінки книги.

20. Заточувати олівці (точилкою). Стирати намальовані каракулі гумкою. 

Важливою стороною психологічної готовності до школи є і емоційно-вольова готовність:

• здатність керувати своєю поведінкою

• вміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок

• прагнення долати труднощі

• прагнення до досягнення результату своєї діяльності.

Важливе завдання перед батьками - навчити дитину доводити почату справу до кінця, нехай це буде заняття працею або малювання, значення не має. Велике значення має ставлення дорослих до справ дітей. Якщо дитина бачить уважне, доброзичливе, але разом з тим вимогливе ставлення до результатів його діяльності, то вона сама з відповідальністю ставиться до неї.

Намагайтеся, щоб дитина звикала працювати самостійно, не вимагаючи постійної уваги і заохочення з боку дорослого. Адже на уроці вчитель навряд чи зможе приділити кожному однакову увагу. Поступово переставайте хвалити дитину за кожен крок у роботі - хваліть за готовий результат.

Привчайте малюка спокійно сидіти і працювати протягом певного часу. Включайте в розпорядок дня найрізноманітніші заняття, чергуючи спокійну роботу за столом з рухливими іграми. Особливо це важливо для легко збуджуваної, рухливої дитини. Поступово вона звикне до того, що верещати і носитися можна в певний, "шумний" час. Тоді буде здатна і в школі дочекатися перерви.

         З перших днів ваш першокласник буде почувати себе впевнено, якщо заздалегідь прищепити йому елементарні навички роботи на уроці. Наприклад, навчити правильно тримати олівець, орієнтуватися на сторінці зошита чи книги, уважно слухати інструкцію і виконувати її, відраховувати потрібну кількість клітинок і т. д.

Є така важлива складова підготовки до школи, про яку не завжди пам'ятають. Це побутова самостійність і навички самообслуговування, вони знадобляться у школі з першого дня.

Не треба забувати, що школа - це не лише навчання, це ще і перебування в ній.

Вміти одягатися і роздягатися в шкільній роздягальні, не втрачаючи шарфи і рукавиці, враховуючи гудзики і шнурки; переодягатися на уроках фізкультури; знати призначення носової хустинки, користуватися громадським туалетом; снідати і прибирати за собою посуд у шкільній їдальні; скласти портфель, швидко дістати з портфеля необхідне; вчасно лягати спати і без зусиль вставати і т.д.

Ця категорія умінь і навичок на перших порах перебування в школі представляється набагато більш значущою, ніж усе те, про що вже було сказано. І цьому не навчають на спеціальних заняттях - тільки в сім'ї.

Якщо такі навички не сформовані, то початок шкільного життя дитини буде дуже непростим.

Розвиток усного мовлення.

Ніколи не слід забувати, що рівень і якість сформованості зв'язного мовлення - це відображення того мовного середовища, в якому малюк виховується, починаючи з самого народження. Саме тому дорослим необхідно ретельно стежити за мовним кліматом, за чистотою, точністю і виразністю власної мови.

Для розширення словникового запасу потренуйте дитину в підборі дієслів і прикметників до іменників:

• Що робить кішка? Кішка бігає, стрибає, нявкає, ловить, хлепче і т.д.

• Запропонуйте дитині підібрати предмет до дій:

• Хто вміє літати? Птахи, метелики, мухи і т.д.

• М'яч - який? Гумовий, кольоровий, гарний, великий і т.д.

Дошкільник повинен володіти найпростішими узагальненнями: посуд, одяг, взуття, овочі, фрукти, ягоди, дерева, іграшки, меблі, тварини (дикі, домашні), птиці (домашні, зимуючі, перелітні), транспорт, професії і т.д.

Важливо вчити дитину правильно підбирати антоніми, тобто слова протилежного значення: веселий - сумний, вузький - широкий, легкий - важкий і т.д.

Вчить утворювати назви дитинчат домашніх і диких тварин, птахів. Запропонуйте пограти в гру "Хто у кого": козеня у кози, кошеня у кішки, вороненя у ворони, борсучок у борсучихи, гусеня у гуски і т.д.

Відпрацьовуйте навички використання  зменшувально-пестливої форми іменників і прикметників можна за допомогою вправи "Назви ласкаво": будинок - будиночок, лист - листочоок, кішка - кішечка і т.д.; зелений - зелененький, солодкий - солоденький, вузький - вузенький і т. д.

Корисно вчити дітей утворювати назви професій: камінь - муляр, музика - музикант, вчити - вчитель, писати - письменник і т.д.

У результаті цих вправ малюк повинен навчитися переносити сформовані мовні навички на новий матеріал, вміти користуватися ними в самостійній мові.

Розповідь по картинці

Для того щоб навчити складання оповідань по картинці, попросіть дитину уважно її розглянути, а потім відповісти на питання, наприклад, хто або що намальовано, хто що робить, який результат дій. Потім дитина повинна самостійно скласти невелику розповідь.

Пропонуючи дитині серію сюжетних картин, зверніть увагу на те, як вона розглядає їх, на що звертає увагу. Слідкуйте за тим, чи допускає дитина помилки при складанні розповіді, чи вміє побачити їх і виправити.

Першокласник повинен уміти визначати послідовність подій: початок, середина і кінець, встановлювати причинно-наслідковий зв'язок. Ще раз розгляньте кожну картинку і складіть розповідь.

Як переказати казку

Кілька слів хотілося б сказати про такий вид діяльності, як переказ. Переказу дитини також вчать, підбираючи твори, доступні для розуміння і невеликі за обсягом. Уважно прочитавши текст, задайте питання, що стосуються його змісту, і попросіть дитину відповісти на них (як називається казка або розповідь, які імена у головних героїв, чим починається, що роблять герої твору, чим воно закінчується і т.д.).

Прочитавши ще раз, попросіть малюка розповісти про те, що запам'ятав, звертаючи увагу на дотримання логічної послідовності. Переказ - це не заучування напам'ять! Дитина повинна своїми словами переказати основний зміст прочитаного.

Відповідаючи на питання, маля вчиться мислити, формулювати граматично правильні висловлювання, розвиває пам'ять і увагу.

Віршик напам'ять!

Заучування напам'ять віршів прекрасно тренує пам'ять. Вірші необхідно підбирати від простих до складніших, від коротких до більш довгих. Прочитавши дитині вірш, поясніть значення незрозумілих слів, з'ясуйте, чи правильно дитина зрозумів зміст твору.

Для підготовки до школи корисні наступні ігри:

- На увагу, пам'ять, зосередженість (що змінилося?, Хто пішов?, Що сховали?, Зроби так само)

- Розвиваючі уявлення про якості і властивості предметів (знайти такий же предмет за кольором, розміром, формою; вгадай на дотик; що з нього зроблено)

- На логічне мислення (що спочатку?, Що потім?, Пори року; порівняй)

Важливо, щоб батьки, особливо на першому році навчання дитини, підтримували постійний зв'язок зі школою. Аби знати, як проявляє себе дитина, які в неї проблеми.