Не галасуйте в лісі!!!
В лісі треба поводитися дуже тихо. Не можна голосно кричати і бігати, бо ми – гості у лісу, у його справжніх господарів, для яких ліс – це рідний дім. І їм страшно і неприємно від того, що їхні гості не вміють деколи поводитися.
Не топчіть трав’янисті рослини!!!
Не рви трави товсті жмутки!
Не топчи ти їх ногами!
Бо все, що навколо бачиш ти, рости повинно й жити!!!
Не знищуйте неїстівні гриби!!!
Неїстивні гриби знищувати не можна ні в якому разі. Вони є ліками для тварин.
Мухомор червоний приносить ко-ристь і людям, хоч він смертель-но отруйний гриб.
Відваром з нього з додаванням цукру отруюють мух. У народній медицині настоянку гриба
на горілці використовуюють для розтирання при ревматизмі. В гомеопатії з мухомора
червоного виготовляють препарат “Агарікус мускаріус”, який застосовують при спазмах судин, епілепсії, поруше-нні діяльності спинного мозку. Але, працюючи з ним, слід бути дуже обережним і підсоло-джений для мух відвар ста-вити у місцях, недоступних для дітей.
Під час відпочинку в лісі для багатьох улюблене за-няття – збирання їстівних грибів. Зрізуйте їх обережно, щоб не пошкодити грибницю, не руйнуйте мохового килима.
Не ламайте гілок дерев та кущів!!!
Дерева, друже, не ламай – вони твої легені.
Ти краще посади ялинку біля хати,
А при дорозі дуб зелений.
Для чого це робити?Та тому, що де-рева відіграють важливу роль у жит-ті й господарській діяльності лю-дини. Значну частину своїх потреб ми можемо задовольнити їх дарами. Зелені друзі дають сировину для виготовлення паперу, деревину для будівництва і виготовлення меблів, харчові продукти, корми для тваринництва, сприяють підтриманню нормаль-ного водного режиму річок, оздо-ровлюють клімат і атмосферу, регулюють клімат на величезних територіях, захищають ґрунти від ерозії й сприяють підвищенню вро-жайності полів. Дерева – могутнє джерело кисню атмосфе-ри. Чотири дорослих дерева за добу віддають в атмосферу стільки кисню, що його вистачає для дихання однієї людини.Розумне користування дарами природи – невід'ємне право людини. Проте неприпустимо знищувати і пошко-джувати дерева. Кожна зламана гілка – це ворота для різ-них інфекцій. Дерева намагаються заліковувати свої рани, витрачаючи на це багато життєвих сил, але дуже часто пе-редчасно гинуть. Тому задумайтесь, чи варто просто для розваги ламати гілля!
Не займайте пташиних гнізд!!!
Займати пташині гнізда та чіпати яйця не можна через те, що птахи можуть покинути їх назавжди. Пташка покине свою домівку. Яєчка охолонуть і завм-руть в них зародки пташенят. Про паде потомство.
Не дозволяється заглядати у пташині гнізда, тим більше брати в руки пташині яйця та малих пташенят: людський запах відлякує дорослих птахів, а це позбавляє малят материн-ства і вони стають легкою здобиччю для хижих тварин.
Якщо зустрінеш ти в гнізді маленьких пташеняток, то краще поруч обійди і не чіпай пташаток!
Не відловлюйте метеликів!!!
На світі існує більш як мільйон видів комах.
Це більше всіх інших видів тварин, разом узятих!
Хто з дорослих і дітей не за-хоплювався метеликами, не бігав від квітки до квітки, милуючись цими яс-кравими тендітними створіннями, із захопленням не роздивлявся яскраві візерунки на їхніх гарних крильцях. І це не дивно. Адже метелики - прегар-ні створіння природи, такі ж яскраві, як квіти. Вони за до-помогою особливого зонда висмоктують нектар з квітки. Зонд розкручується, ніби іграшка "тещин язик".
Не знищуйте метеликів - окрасу нашої природи. Пе-реважна більшість з них – корисна для людини, і тільки не-значна – шкідлива. Ми з вами – частина природи, як і ме-телики. Тож будемо їх берегти. Не турбуйте метеликів, ми-луйтеся ними в природних умовах. Не беріть метеликів за крильця, вони втрачають свою яскравість і, крім того, мо-жуть загинути.
Не лови барвистих метеликів, що літають над кві-тами, на лузі. Вони самі схожі на казкові «літаючі квіти» і нікому не завдають шкоди. А для квітів мають дуже велику користь, запилюючи їх.
Метелик відрізняється від усіх комах наявністю луски на крилах. Найбільше метеликів у тропічних країнах. Це й зрозуміло: там ніколи не буває холодної зими і дуже багато запашних квітів.
Розмах крил звичайних метеликів досягає 14-15 см. Найбільший метелик живе у Південній Америці - південноамериканський нічний – Агрипина. Якщо б його намалювати у повний зріст , то не вистачило б книжкової сторінки. Є метелики нічні та вечірні, а є денні. Денні ме-телики мають дуже яскраве забарвлення.
Махаон – один із найбільших метеликів.. У нього жовті крила з чорними і червоними цяточками. Махаона прозвали вітрильником , тому що він пливе у повітрі , як прекрасний корабель.
Адмірал - на темних крилах-червоні лампаси-смуги. Навесні метелик, як і птахи , повертається з теплих країв.
Павичеве око. На крилах цього метелика – блакитні очі. Павич має схожі цяточки на своєму пір’ї.
Хто з дорослих і дітей не захоплювався метеликами, не бігав від квітки до квітки, милуючись цими яскравими тендітними створіннями, із захопленням не роздивлявся яскраві візерунки на їхніх гарних крильцях. І це не дивно. Адже метелики-прегарні створіння природи.
Будьте обережні з вогнем у лісі!!!
Ліс гостинно зустрічає всіх, хто шукає в ньому відпочинку, проте, йому самому потрібна безкорислива допомога. Він не може сам захистити своїх багатств або поставити лічиль-ники. Таким «лічильником» повинна бути наша совість. На превеликий жаль, ще є люди, які вважають, що в лісі все дозволено: можна розводити багаття, залишати сміття, ламати дерева, топтати, рвати і знищувати рос-линність. Їх не турбує те, що на місці розведеного багаття вигоряє не тільки рослинність, а й земля, на якій нічого не росте протягом трьох-чотирьох років. У деяких місцях ма-сового відпочинку на кожному гектарі залишаються біля 100–250 слідів від вогнищ.
Лісові пожежі дуже небезпечні. Вони пошкоджують або повністю знищують ліс разом з підліском і ґрунтовим покривом на великих площах. Поряд з деревиною пожежі знищують місця поселень лісових тварин. Згарища нега-тивно впливають на відновлення лісу та продуктивність нових насаджень.
Перед тим як розпалювати багаття, пригадай правила пожежної безпеки!!!
Величезної шкоди лісам завдають лісові по-жежі. Це страшне лихо не тільки для деревної рос-линності, але й для всього живого. Основна причина їх виникнення – порушення протипожежних правил від-почиваючими та іншими людьми, які перебувають у лісі. Гинуть не тільки дерева, а й птахи, звірі, вигоряє лісова підстилка і верхній шар ґрунту.
За кілька хвилин вогонь може знищити те, що виросло за кілька десятиріч. Пожежа завдає величезної шкоди навіть тоді, коли вона поширюється лише по землі і не пе-реходить на крони дерев. При цьому горить лісова підстилка, гинуть корисні комахи і мікроорганізми. Вогонь ослаблює дерева. На них нападають шкідники, і з часом дерева гинуть.
У лісі, зокрема в суху погоду, слід суворо додержувати протипожежних правил. Багаття розкладати дозво-ляється у виняткових випадках в сиру погоду лише тим, хто проводить у лісі якісь роботи. Перш ніж розкласти вогонь на галявині, в визначеному для цього місці знімають дернину і відносять її вбік. На галявині виривають суху траву. Лісові пожежі здебільшого виникають у хвойних лісах, особливо влітку.
Понад 80% пожеж – результат необережного та не-дбалого поводження людей з вогнем у лісі: залишення не-погашених вогнищ, недокурків, сірників, тліючих мис-ливських пижів. Отже, дбайливе ставлення людей до лісу може звести появу пожеж до мінімуму. У лісах України виникають пожежі найчастіше навесні (у квітні–травні), до появи трави, а також у вересні–жовтні, після підсихання трав’яного покриву.
Не сміти!!!
Люди здавна користуються природою для задоволення своїх потреб, але не завжди дбають про підтримання життя довкілля. На превеликий жаль, ще є люди, які залишають після відпочинку на лоні природи кучугури сміття, не задуму-ючись над тим, що це завдає вели-кого болю природі. З кожним днем, місяцем, роком кількість сміття з ве-ликою швидкістю зростає. Мало, хто знає, що:
ü для повного руйнування пластикової пляшки потрі-бно 500 років,
ü поліетиленовий пакет гниє в ґрунті – 200 років,
ü консервна бляшанка – 150 років,
ü скло – понад 1000 років,
ü синтетичний папір – 40 років,
ü харчові відходи і папір – від кількох місяців до 3 років.
Об покинуту консер-вну банку, скло може пора-нитись і загинути лісовий звір. Нагріте сонцем скло може стати причиною поже-жі. Не залишай після себе сміття в лісі, на полі, в гаю! Хай твоє місце відпочинку буде чистим, а рештки їжі залиши пташкам на сухих сучках, звірям – на пеньку, комахам – на землі.
Природа щедра до нас. Все, що ми маємо, - від неї. Ти відплати їй своєю до-бротою, увагою, чесним по-водженням, і вона буде ще щедрішою
Не руйнуй павутиння!!!
Дуже часто на відпочинку нам дошкуляє павутиння. Ми його без-жально руйнуємо. А цього робити ні в якому разі не можна. Клейка па-вутина павука – це його домівка і комора. Вона є притулком, пасткою, місцем спаровування, механізмом по ширення. Нитка павутини утворю-ється на повітрі із секрету павутинних залоз. У типовому випадку ловчі тенета побудовані з опо-рної рами, натягненої між гілками або іншими предме-тами, радіальних ниток, сполучених із центральним спле-тінням, і накладеної на них ловильної спіралі. Павуки, що живуть у норах, плетуть дещо інші тенета.
Павуки та багато інших павукоподібних, знищуючи у значних кількостях комах – шкідників сільського сподар-ських та лісових насаджень, відіграють позитивну роль. Павуками живляться багато дрібних ссавців, птахи, ящірки, жаби.
Павуки живуть у різних місцях. Деякі - у наших осе-лях і в саду. Інші мешкають у горах і пустелях. Більшість павуків (а їх нараховується близько 60 000 різновидів) приносять нам велику користь. Вони поїдають безліч мух та інших шкідників. У кожного павука вісім ніг, і всі вони здатні плести павутиння.
Отож, задумайтесь, чи варто руйнувати павутиння...
Не зашкодь березці!!!
Середина березня – час, коли варто збирати березовий сік. Саме в цю пору, коли бруньки ще не з’я-вилися, а рух соку вже розпочався, «березові сльози» найбільш цілющі. Існує багато думок щодо корисності соку та того, чи варто заради декіль-ка склянок «нектару» завдавати шкоди деревам.Звичайно не заперечиш, що березовий сік дуже смач-ний, цілющий, помічний напій. Крім цього він ще й має лікувальні властивості - очищає нирки, корисний при лікуванні серцево-судинної системи, поліпшує кровообіг, сприяючи усуненню ацидозу, виводить шкідливі продукти обміну, він багатий на вітамін С і солі калію, що сприяють виведенню холестерину з організму.
Та багато людей не знають техніки збирання бере-зового соку. Більшість збирачів пробивають стовбур дере-ва, від чого воно може загинути. Щоб зберегти білокору красуню потрібно на висоті 30-50 сантиметрів від поверхні землі просвердлити канали відповідних діаметра та глибини. На березах діаметром 20-24 сантиметрів роблять один канал, діаметром 28-32 сантиметрів – два; 36 санти-метрів і більше – три. Після закінчення сезону канали по-кривають садовим вапном, віконною замазкою, жи-вичною пастою або глиною з вапном. Так ми і сік матимемо, і берізку збережемо.
Не зривай оберемками квіти!!!
Однією із причин зникнення рослин стало бездумне виривання їх на букети. Деякі відпочиваючі, прийшовши до лісу, рвуть всі кра-сиві квіти, які їм зустрічаються ціли-ми оберемками. Ніхто не задумує-ться над тим, що квіти у букеті по-стоять 2-3 дні, а потім опиняться на смітнику. Невже не краще милувати-ся ними в природних умовах!
На жаль, останнім часом, навіть у лісах, швидко зменшуються запаси лікарських рослин, які дедалі ширше використовуються в медицині для лікування різних захво-рювань. Однією з причин збіднення природних ресурсів лікарських рослин є те, що далеко не всюди і не завжди до-держують правил та норм їх заготівлі. Ось чому зникають такі цінні рослини, як горицвіт весняний, тирлич жовтий, астрагал мохнатоквітковий, беладоина та інші. Ось чому на Україні 151 вид вищих рослин занесений в Червону книгу. Це ті рослини, які можуть зовсім зникнути, якщо не вжити термінових заходів.
Не рви трави товсті жмути, не рви в букети квіти.
Все, що навколо бачиш ти, рости повинно й жити!
Весна! Яка краса навколо! Цвіте в лісах прекрасна, білосніжна конвалія, мов наречена з тонким станом, стоїть собі і всміхається всім. А запах який у неї ніжний, не-зрівняний, п’янкий, немов чарівний. Та, на жаль, знаходяться такі, які бездумно зривають цю красу і пакують в мішки. А потім несуть на торг. З пучком конвалій лиходії продають свою совість.
Мало хто знає, що конвалія ціниться не тільки за красиву свою вроду.
Ягоди конвалії, як і вся рослина, отруйні, проте птахи охоче їх клюють, а в плямистих оленів це улюблений корм. У народній медицині конвалію застосовують при водянці, хворобах серця, епілепсії, хворобах очей, від пропасниці, головного болю, паралічу, як заспокійливий, сечогінний засіб, при безсонні.
Багатьом, напевне, приходилось спостерігати, що в густих заростях конвалії інколи небагато квітів. Це пояснюється тим, що квітконоси з'являються з перервами в 2-3 роки, а перше зацвітання не раніше 7-го року життя. Тому і зникає конвалія у зв'язку з хижацькою заготівлею на букети. Конвалія потребує охорони.
Прошу Вас, знайдіть інші джерела заробітку: в’яжіть, шийте, вишивайте, робіть гончарні вироби, дитячі іграшки та інше. Не чіпайте квіти, не губіть природу!
Рослини – безцінний дар природи. Їх значення важко переоцінити. З давніх-давен історія людства пов’язана з ними. Рослини годують, зігрівають, лікують, рятують. Рослини – це посуд і меблі, це будинки та обереги.
У піснях, казках, прислів’ях, легендах оспівані, опоетизовані, наділені магіч-ною силою ці вічні супутники життя людського.
Люди ще в глибоку давнину помітили, що в багатьох рослинах прихована цілюща сила і тому почали використовувати їх для лікування найрізноманітніших хвороб. Так поступово почала розвиватись народна медицина. Багато дикорослих рослин, які застосовувались в народній медицині, полегшували страждання хворих, сприяли їх вилікуванню.
На території нашої України нараховується до 5 тисяч видів рослин. До використання в фармацевтичній практиці дозволено майже300. І не дарма у народі лікарські рослини називають друзями здоров'я людини. Бо з усіх лікувальних препаратів 40% ви-готовляють з лікарських рослин.
Дружіть з природою, а не топчіть її красу, і вам не треба буде звертатися до лікарів, бо саме в природі закладена основа вашого життя, здоров'я.
Топтати квіти – це ганьбити вроду природи. На жаль, знаходяться такі, що бездумно нівечать її красу.
Наші ліси багаті на рідкісні квіти. Зараз почалася вес-на, пригріло сонце, зійшов сніг на галявинах і вони рясно заквітли весняними квітками: пролісками, барвінками, а невдовзі задзвонять голівки конвалії. Який прекрасний краєвид! Всі кольори райдуги на галявинах: білий, жовтий, синій, фіолетовий, зелений. Серце радіє і душа співає. Ці квіти занесені у «Червону книгу», і якщо їх рвати, топтати, нищити, то ні діти, ні онуки їх не побачать. І ліс без квітів буде неживий, нерадісний, не буде сяяти. Але жорстокі люди не зважають на це і спішать у ліс, щоб зірвати цю весняну красу або просто потоптати. Таким чином щороку гинуть багато конвалій та інших квітів.
Не чіпайте квіти, не топчіть їх, не губіть природу!
Не забруднюйте водойми!!!
Ріки завжди були дже-релом прісної води. Але в сучасну епоху вони стали тран-спортувати відходи. Відходи на водозбірній території по руслам рік стікають у моря й океани. Велика частина ви-користаної води повертається в ріки і водойми у виді стіч-них вод. Дотепер ріст очисних споруджень відставав від росту споживання води.
Побутові і промислові стоки перетворюють прозорі, багаті рибою річки на каламутні канави, наповнені отрутами і збудниками хвороб. Навіть одна тваринницька ферма чи цукровий завод може знищити малу річку. Найзабрудненіші річки й ставки у районах із високою концентрацією підприємств і складів мінеральних добрив. Чи-мало промислових стоків із металургійних та хімічних заводів забруднюють водойми отрутами, зокрема важкими металами та ціаністими сполуками.
Забруднення води – серйозна екологічна проблема. Господарська діяльність людей спричинює серйозне забруднення води. Найбільший вплив на хімічний склад води мають інтенсивний розвиток промисловості, міст і хімізація сільського господарства, які супроводжуються появою значної кількості стічних вод і газових викидів. При цьому в атмосферу, ґрунти й поверхневі води потрапляють різні неорганічні та органічні речовини.
Ріки, річки, потічки, струмки, озера, ставки, де вода колись була колись чиста, як сльоза, прозора до дна, де плюскотілариба – велика і мала, роїлися в норах поважні раки, гордовито плавали водоплавні птахи, тихо погойдувалися на блакитній гладінні біло-жовті лінії – індикатори здоров’я й чистоти водоймища. А якими чистими були золоті піщані береги!
Тепер у благословенні мальовничі наші річки впадають каналізаційні стоки та звозять іржавий металобрухт і різне сміття.
Унаслідок надмірного використання і сільському господарстві хімічних препаратів, річки та озера все більше забруднюються різними отрутохімікатами та добривами, що змиваються з полів.
Через забруднення прісних водойм промисловими, тепловими і каналізаційними стоками утворюються води непридатні для життя людини, рослин і тварин.
Не топчіть мурашок!!!
Мурашки - ткачі споруджують свої помешкання з листків. Одні мурахи утримують краї листків, а інші заліплюють їх клеєм. Його виділяють личинки, яких мурашки носять, утримуючи в щелепах. Мурашки живуть великими групами в мурашниках.
Не розкладайте наметів поблизу мурашників або на мурашиних стеж-ках. Мурахи не для нас розчистили соснову стоянку і вони не винні, що люди сюди прийшли. Малі трудівники не змі-нюють своїх маршрутів, і, в результаті, сотні їх гинуть від наших ніг тільки тому, що часто їх стежка співпадає з нашою. А хто проклав її першим – здогадайтеся самі. Так що варто поступися дорогою.
Працелюбні мурашки віддячать за турботу. За сезон знищать мільйони шкідників. Крім того, мурашки пронизують землю своїми ходами, сприяючи утворенню структурної будови ґрунту: перемішують, спушують і удобрюють його.
Загалом, екологічне значення мурашок надзвичайно важливе. Лісові мурахи - санітари лісу. 5 мурашників середньої величини гарантують здоров’я цілому гектару лісу.
За добу здобиччю одного великого мурашника скла-дають 6500 гусениць, 28000 лялечок та 2660 метеликів ду-бової листовертки, 3500 гусені соснової совки
Не беріть у руки малят тварин!!!
Бувають випадки, коли туристи й відпочиваючі знаходять у лісі пташеня, що випало з гнізда та щойно народжених зайчат, козуленят, їжачків підбирають їх і потім намагаються утримувати вдома. Та ще й пишаються (іноді пишуть у газеті): ми, мовляв, зробили для природи добре діло, врятували дику тварину. А насправді від такого діла – тільки збиток природі. Зустрівши в лісі заблукале, кволе чи хворе звіреня або пташеня, не підбирайте його, бо можна занести в селище чи місто заразну хворобу, а повідомте про це місцевого лісника, працівника ветеринарної служби.
Не дозволяється брати в руки пташині яйця, пташенят, звірят: людський запах відлякує дорослих диких тварин, позбавляє малят материнства, вони стають легкою здобиччю хижаків і браконьєрів. Побачивши в лісі чи на луках птаха, зайця, лося, косулю чи іншого звіра, ви добре зробите,
якщо дозволите їм жити своїм природним життям.
Не включай голосно музику на лоні природи!!!
У місцях масового відпочинку, зокрема в зелених зонах міст, скрізь чути звуки транзисторів, а тому звірі й птахи тікають звідти, птахи не можуть виводити пташенят. А там, де немає птахів, розмножуються шкідники, які завдають лісу величезної шкоди. Ідучи до лісу, парку краще залиши магнітофон дома. Не заважай птахам і звірям вести свій звичайний ритм життя.
Будь природі другом, друже!!!
