Варто поглянути на довкілля небайдужим оком і відразу ж помітиш зграйку тих чи інших пташечок. Саме завдяки їм ми відчуваємо свою причетність до природи, бо птахи постійно в будь-яку пору року супроводжують наше життя, а їх співочий пташиний ансамбль знаходиться завжди поруч рідного будинку, школи…
Наш Подільський край багатий на пернатих друзів. І кожен
із нас повинен жити в гармонії з крилатими сусідами. Проте треба не тільки
милуватися ними, але й дбати про них, особливо у найскладніший період їх життя
– взимку. Саме зимової пори року птахи потребують нашої допомоги, бо багато із них
гине в цей час аж ніяк не від холоду. Причиною цього є голод, бо сита пташка не
замерзне навіть у найлютіший мороз – її зігріє «внутрішній двигун». Зараз надворі зима. Багато птахів залишилосяся
зимувати у нашій місцевості. Але це для них не так вже й просто.
Найважливішими та найскладнішими
для птахів зимовими місяцями є січень та лютий. Птахи в цей час сильно
страждають. Крижаний вітер гуляє, носиться між будинками і деревами,
забирається під пір'ячко. Не всидіти маленьким птахам ні на гілці, ні на землі:
все покрите сніжним покривалом, холонуть лапки. Треба стрибати, літати, щоб
як-небудь зігрітися. Ох як важко їм доводиться! Шукають вони, де б сховатися
від холоду. Найгірше, коли після денної відлиги вдарить вночі мороз і відразу
заморозить сніг зверху. Така крижана кірка – наст – міцна, жорстка, слизька. Її
не птахи не можуть розбити ні лапками, ні дзьобом. Дуже важко тоді птахам
дістати під льодовим склом собі їжу – травичку, зернята. У кого немає сили для
цього, той голодує. Саме в цей час
пташкам потрібна найбільша допомога та увага
з боку людини, і справа тут не тільки в морозі. Одна з причин – коротка
тривалість світлового дня. За 6-7 годин їм потрібно не тільки знайти собі їжу, але й
засвоїти її, щоб пережити довгу зимову ніч. Тому взимку для птахів
залишається одна надія – небайдужість людей.
Добре відомо: хто ситий, той
холоду не боїться, тому ми повинні допомагати своїм маленьким пернатим друзям.
Їм багато не треба. Хто дасть зерняток, хто – сала, хто – ягід, хто - крихт
хліба. Так пташок можна врятувати від голодної смерті у складний для них час. Тому з початком зимової пори року школярі нашої школи постійно та систематично допомагають зимуючим птахам рідного краю.