пʼятницю, 22 травня 2015 р.

День вишиванки в школі

21 травня Україна святкує День вишиванки. 

Учні та вчителі Староушицької школи 
з великим задоволенням 
долучилися до Всеукраїнського флешмобу.


Це свято покликане зберегти споконвічні народні традиції 
створення та носіння етнічного вишитого одягу. 
Дата проведення — щороку в третій четвер травня 


Вишиванка – це наша національна гордість. 

Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка 

є символом здоров’я та краси, 

оберегом щасливої долі та родової пам’яті. 


За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. 


Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.



четвер, 21 травня 2015 р.

Вишивана душа українського народу

                        Щиро вітаємо із Всеукраїнським днем вишиванки! 
                      Як ниткою на полотні стелиться візерунок, 
                                     так і  доля нехай проляже 
                      стежиною добра, радості та процвітання!


Вишивка в Україні – світ краси й фантазії, поетичного осмислення навколишньої природи, схвильована розповідь про думки й почуття людини, світ натхненних образів, що сягають давньої міфології, звичаїв і уявлень наших предків.
Розгортаю життя, як сувій полотна:
ось мережка гріхів
  і низинка падінь.
Верховинка жадань,
яворівка притаєних прагнень.
Далі – хрестики чорні
страждань і терпінь
та червона стебнівка
палкого кохання.
Ось гладинка жіночої ласки,
перетиканка пестощів з ніжністю…
Ці нитки, ці голки,
незаручені пальці в наперстках.
Все життя у шитті і шиття, як життя.
                                             Ірина Сеник


Вишивана душа українського народу

Багато жінок в наш час вміють і люблять вишивати. Вишивають шовковими нитками, бісером, коштовним камінням, лелітками та іншим. Різноманітні схеми, кольорові нитки та багато іншого є  у спеціалізованих магазинах. Я  і сама не так давно захопилася цією справою. Хоч  поки  що  опанувала  тільки  шви  «хрестик»  та  «ланцюжок», та  хочу навчитись  володіти  й  іншими техніками вишивання. 
Ось моя перша робота:

Це хобі можна назвати своєрідним відродженням традицій.  Над цим я і замислилась одного разу, коли  узяла до рук  голку та нитки. Малюнок наче оживав під моїми руками, а спогади несли мене у дитинство, до бабусиної  оселі. Там я вперше  побачила  картину, вишиту хрестиком.


     Це був мальовничий зимовий краєвид.  Як вишивала моя бабуся?  Хто вигадав той малюнок? Як вона відтворювала ті кольори?...   А  ще  я  згадала  рушники, які висять і сьогодні над іконами та картинами. З ними світлиця виглядає  охайною, святковою та затишною.
 Моя  бабуся,  Павлюк  Ніна  Пантелеймонівна, народилася  5.01.1940 р. в  подільському  селі  Лисківці.  
Ще  маленькою  дівчинкою  вона  захопилася  вишиванням.  Довгими  зимовими  вечорами  в  той  час  у  родині  всі  жінки,  мої  прабабуся  Ганна  та  прапрабабуся  Марія,  а  з  ними  і  бабуся  Ніна,  вишивали,  вкладаючи  у  роботи  свою  душу,  думки,  мрії.  В  основному  вишивали  рушники,  сорочки,  скатертини,  подушки.  Золоті  працьовиті  руки  вправно  створювали  чарівними  голками  та  нитками  чудові  орнаменти.  Бабуся  Ніна  дуже  любила  вишивати  різноманітні  квіти,  тварини.  У  її  вишиванках  знаходили  образне  втілення  добро,  думки  та  почуття,  мальовнича  краса  подільської  природи.  В  них  яскраво  поєдналися  орнаментальні мотиви подільської  вишивки.  Найулюбленіші  бабусині  техніки  вишивання  є  хрестик  та  гладь.  



 

Після  закінчення  Грушківської  середньої  школи  поступила  до  Кам’янець-Подільського  педагогічного  інституту  на  історичний  факультет.  Ставши  студенткою,  захопилися  вишиванням  картин,  які  і  досі  прикрашають  стіни  бабусиної  оселі.  Кожна  бабусина  робота  має  свою  душу. 
Коли  я  стала  першокласницею,  бабуся  в  подарунок  вишила  мені  платтячко.  На  ньому  вишиті  гілочки  шипшини – символ  здоров’я.

Моя  бабуся,  Ніна  Пантелеймонівна,  працювала  в  школі  вчителем  історії.  ЇЇ  педагогічний  стаж  складає  39 років.  Пригадуючи  свою  роботу,  бабуся  говорить,  що  найбільше  їй  подобалися  теми,  що  були  пов’язані  з  культурою  нашого  рідного краю,  бо  готуючись  до  уроків,  кожного  разу  знаходила  все  нові  матеріали  про  мистецтво  подільських  майстринь.
Бабуся  Ніна  давно  вже  на  заслуженому  відпочинку,  але  досі під  час  вишивання,  розповідає  мені  про  історичне  та  славне  минуле  Поділля,  про  чудових  та  працьовитих  майстринь  нашого  краю.

       Цікаві  та  прекрасні  роботи  майстринь-вишивальниць  нашого  селища  зібрані  в  музеї – світлиці  нашої  школи.







Вишиті  роботи,  які  зберігаються  у  світлиці служать наочним прикладом народної творчості подільських майстринь-вишивальниць. У колекції багато  рушників, хустинок,  сорочок, картин,  рушників,  виготовлених  мешканцями села у різні роки. Ніщо не може зрівнятись з красою майстерно виконаних народних вишивок, які надають кожній речі своєрідності і неповторності. У  цих  вишивках — частинка життя їх авторів, відчуття кольору та гармонії, знання про природу людського буття, багата символіка.  
Левко Анастасія

Сучасний стан нашого суспільства характеризується зростанням етнічної свідомості народу, посиленням його інтересу до вітчизняної історії та культури, до усвідомлення необхідності збереження традиційного народного мистецтва як генофонду його духовності, втрата якого загрожує існуванню самого народу.
У розмаїтті українського декоративного мистецтва художнє вишивання посідає одне з провідних місць. Це улюблений і здавна поширений різновид народної творчості. 




понеділок, 11 травня 2015 р.

Поради учням щодо виконання завдань ДПА в 4 класі

Графік проведення ДПА 
в 4 класі

12 травня –  українська мова

14 травня –  читання

19 травня – математика

Поради учням щодо виконання завдань ДПА

1.  Перш ніж почати роботу, ознайомся з інструкцією по виконанню різних типів завдань, способом їх виконання. 

2.  Уважно прочитай завдання, щоб зрозуміти, що необхідно зробити.

3.  Виконуй кожне завдання спокійно, усвідомлюючи його зміст.

4.   Якщо якесь завдання буде для тебе незрозуміле, пропусти його і приступай до наступного. Якщо залишиться час, повернися до цього завдання пізніше і спробуй його виконати ще раз.

5.  Якщо ти вважаєш, що вибрав (вибрала) неправильну відповідь, акуратно закресли її і познач або запиши правильну, на твою думку, відповідь. Таке виправлення не впливатиме на загальний результат.

6.  Не забувай перевірити виконані завдання. 

     7.   Не хвилюйтеся, не поспішайте, ставтеся відповідально до       
           вашої мети успішно здати ДПА, будьте впевнені у своїх силах!

Бажаю всім гарних успіхів!


неділю, 10 травня 2015 р.

З Днем Матері!

Люба матусю, бабусенько мила,
Спасибі велике, що Ви нас зростили,
Що ви нас любили, усім помагали,
Молились за нас, добра нам бажали.
За руки робочі, за хліб на столі.
Спасибі Вам, рідна, уклін до землі.
За ваше добро й турботу про нас
Сьогодні ми щиро вітаємо Вас!
Прийміть ці підковки на щастя від нас!










суботу, 9 травня 2015 р.

8 та 9 травня в європейському дусі пам'яті та примирення


"В полях фламандських" 
В полях фламандських квітне мак 
Поміж хрестів – скорботний знак 
По нас; а жайвір серед хмар 
Нам шле свій спів – останній дар, 
Ледь чутний тут крізь грім атак. 
Бо ми, полеглі в цих полях, 
Ми, що кохали, нині – прах, 
Жили – і прийняли удар 
В полях фламандських. 
Ідіть у бій, забувши страх, 
Нам світоч випав з рук, відтак – 
Вам підіймати цей тягар! 
Якщо загасне віри жар – 
Наш сон розвіється, як мак, 


Символ відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня Перемоги — червоний мак. Це міжнародний символ пам'яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, алюзія кривавового сліду від кулі, що передає страждання та смерть. Використання квітки червоного маку як символу пам'яті отримало початок з вірша канадського військового лікаря Джона Маккрея "В полях фламандських" (1915). Символ маку присутній і в українському фольклорі – за легендою, маки зацвітають там, де пролилася козацька кров.













понеділок, 4 травня 2015 р.

Батьківські збори майбутніх першокласників

«Бути готовим до школи - не означає вміти читати, писати і рахувати. 
Бути готовим до школи - означає бути готовим всьому цьому навчитися».
Венгер Л.А. 
Залишилося не так багато часу, пролетить цей рік і 1 вересня Ваші діти переступлять поріг школи. Дошкільник стає школярем, а його батьки - це тепер батьки учня.

Вступ дитини до школи - це перехід до нового способу життя і умов діяльності, це перехід до нового положення в суспільстві, нових взаємовідносин з однолітками і дорослими.
29 квітня відбулися організаційно-адаптивні батьківські збори для батьків майбутніх першокласників. У ході зборів були розглянуті питання щодо адаптації першокласників до школи та особливості організації навчально-виховної діяльності учнів першого класу. 

У чому полягає готовність дитини до школи?
1. Психологічна готовність
2. Фізичне здоров'я
3. Вміння логічно мислити
4. Уміння спілкуватися в колективі однолітків і з дорослими
5. Розвиток дрібної моторики руки
6. Відповідальність і самостійність
7. Уміння читати і писати
8. Уміння рахувати
Підготовка до школи - процес багатоплановий. Його треба починати якомога раніше. І не тільки на спеціальних заняттях, але і в самостійній діяльності дітей - в іграх, в праці, спілкуванні з дорослими і однолітками.

Перш за все, важлива психологічна готовність. Вона полягає в тому, що у дитини до моменту вступу до школи повинні сформуватися психологічні риси, властиві школяру. У дитини має бути бажання стати школярем, виконувати серйозну діяльність, вчитися.
На сьогоднішньому етапі важливо, щоб ви, батьки, які є авторитетом для своєї дитини у всьому і в діях, і в словах, не допускали негативних розмов у присутності дитини про школу, про шкільне навчання, про те, як дітям зараз важко вчитися. Такі розмови можуть негативно позначитися надалі.
Але якщо ми будемо описувати школу тільки в райдужних тонах, то зіткнення з реальністю може викликати настільки сильне розчарування, що у дитини може виникнути різко негативне ставлення до школи. Тому важливо знайти ту грань, яка буде на благо дитині.
Фізичне здоров'я дитини.
Необхідно приділяти велику увагу фізичній підготовці дошкільника. Пам'ятайте: здоровій дитині легше дається навчання, вона відчуває себе в школі комфортніше. Ще раз проконсультуйтеся з лікарями, з'ясуйте, чи має потребу дитина в будь-якому лікуванні, загартовуйте вашого малюка. Треба, щоб до школи він пішов фізично міцним і загартованим. Заздалегідь привчить його до режиму життя школяра. Нехай він звикне рано прокидатися і рано лягати спати, в першій половині дня займатися серйозними справами: малювати, розфарбовувати картинки, будувати з кубиків, допомагати мамі та бабусі. Важливо, щоб він багато гуляв, рухався, бував на природі.
Розвиток дрібної моторики.
У старшому дошкільному віці важливою частиною підготовки до школи, зокрема, до письма повинна бути робота з розвитку дрібної моторики і координації рухів руки. Чому так важливо для дітей розвиток дрібної моторики рук? Справа в тому, що в головному мозку людини центри, відповідальні за мову і рухи пальців рук розташовані дуже близько. Стимулюючи дрібну моторику і активізуючи тим самим відповідні  відділи мозку, ми активізуємо і сусідні зони, що відповідають за мову.
        Розвинути дрібну  моторику допоможуть такі заняття, як ліплення, збирання конструкторів з дрібними деталями, аплікація, малювання, в'язання, збирання мозаїки, пальчикові ігри. Корисно пропонувати дитині завдання на домальовування, коли дорослий малює половину малюнка, а дитина домальовує дзеркальне відображення, завдання на обведення наміченого точками або штрихпунктиром зображення, штрихування. Робити пальчиковую гімнастику.
Ігри - шнурівки
- Розвивають сенсомоторную координацію, дрібну моторику рук;
- Розвивають просторове орієнтування, сприяють розумінню понять "угорі", "унизу", "праворуч", "ліворуч";
- Формують навички шнурівки (шнурування, зав'язування шнурка на бант);
- Сприяють розвитку мовлення;
- Розвивають творчі здібності.
Розвиток дрібної моторики у побуті
          Якщо дитину не захоплюють розвиваючі посібники - запропонуйте йому справжні справи. Ось вправи, в яких малюк може тренувати дрібну моторику, допомагаючи батькам і відчуваючи себе потрібним і майже дорослим:
1. Знімати шкірку з овочів, зварених у мундирі. Чистити мандарини.
2. Розбирати розколоті волоські горіхи (ядра від шкаралуп).
3. Збирати з підлоги смітинки. Допомагати збирати розсипалися по підлозі предмети (гудзики, гвоздики, квасоля, бусинки).
4. Ліпити з тіста печиво.
5. Відкривати поштову скриньку ключем.
6. Намагатися самостійно взуватися, одягатися. А так само роззуватися і роздягатися. Для цього частина взуття і одягу повинні бути доступні дитині, щоб він міг вбиратися, коли захоче. Вчитися самостійно надягати рукавички. Пробувати зашнуровувати кросівки.
7. Допомагати змотувати нитки або мотузку в клубок (Про те, хто їх розмотав краще промовчати)
9. Вішати білизну, використовуючи прищіпки (потрібно натягнути мотузку для дитини).
10. Допомагати батькам відгвинчувати різні пробки - у каністр з водою, піни для ванн, зубної пасти і т.п.
11. Допомагати перебирати крупу.
12. Закривати засувку на двері під раковиною.
13. Рвати, м'яти папір і набивати ним взуття, що прибирається на зберігання.
14. Збирати на дачі або в лісі ягоди.
15. Діставати щось з вузької щілини під шафою, диваном, між меблями.
16. Витирати пил, нічого не пропускаючи.
17. Вмикати і вимикати світло.
18. Шукати край скотчу. Відліпплювати і приліплювати наклейки.
19. Гортати сторінки книги.
20. Заточувати олівці (точилкою). Стирати намальовані каракулі гумкою. 
Важливою стороною психологічної готовності до школи є і емоційно-вольова готовність:
• здатність керувати своєю поведінкою
• вміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок
• прагнення долати труднощі
• прагнення до досягнення результату своєї діяльності.
Важливе завдання перед батьками - навчити дитину доводити почату справу до кінця, нехай це буде заняття працею або малювання, значення не має. Велике значення має ставлення дорослих до справ дітей. Якщо дитина бачить уважне, доброзичливе, але разом з тим вимогливе ставлення до результатів його діяльності, то вона сама з відповідальністю ставиться до неї.
Намагайтеся, щоб дитина звикала працювати самостійно, не вимагаючи постійної уваги і заохочення з боку дорослого. Адже на уроці вчитель навряд чи зможе приділити кожному однакову увагу. Поступово переставайте хвалити дитину за кожен крок у роботі - хваліть за готовий результат.
Привчайте малюка спокійно сидіти і працювати протягом певного часу. Включайте в розпорядок дня найрізноманітніші заняття, чергуючи спокійну роботу за столом з рухливими іграми. Особливо це важливо для легко збуджуваної, рухливої дитини. Поступово вона звикне до того, що верещати і носитися можна в певний, "шумний" час. Тоді буде здатна і в школі дочекатися перерви.
         З перших днів ваш першокласник буде почувати себе впевнено, якщо заздалегідь прищепити йому елементарні навички роботи на уроці. Наприклад, навчити правильно тримати олівець, орієнтуватися на сторінці зошита чи книги, уважно слухати інструкцію і виконувати її, відраховувати потрібну кількість клітинок і т. д.
Є така важлива складова підготовки до школи, про яку не завжди пам'ятають. Це побутова самостійність і навички самообслуговування, вони знадобляться у школі з першого дня.
Не треба забувати, що школа - це не лише навчання, це ще і перебування в ній.
Вміти одягатися і роздягатися в шкільній роздягальні, не втрачаючи шарфи і рукавиці, враховуючи гудзики і шнурки; переодягатися на уроках фізкультури; знати призначення носової хустинки, користуватися громадським туалетом; снідати і прибирати за собою посуд у шкільній їдальні; скласти портфель, швидко дістати з портфеля необхідне; вчасно лягати спати і без зусиль вставати і т.д.
Ця категорія умінь і навичок на перших порах перебування в школі представляється набагато більш значущою, ніж усе те, про що вже було сказано. І цьому не навчають на спеціальних заняттях - тільки в сім'ї.
Якщо такі навички не сформовані, то початок шкільного життя дитини буде дуже непростим.
Розвиток усного мовлення.
Ніколи не слід забувати, що рівень і якість сформованості зв'язного мовлення - це відображення того мовного середовища, в якому малюк виховується, починаючи з самого народження. Саме тому дорослим необхідно ретельно стежити за мовним кліматом, за чистотою, точністю і виразністю власної мови.
Для розширення словникового запасу потренуйте дитину в підборі дієслів і прикметників до іменників:
• Що робить кішка? Кішка бігає, стрибає, нявкає, ловить, хлепче і т.д.
• Запропонуйте дитині підібрати предмет до дій:
• Хто вміє літати? Птахи, метелики, мухи і т.д.
• М'яч - який? Гумовий, кольоровий, гарний, великий і т.д.
Дошкільник повинен володіти найпростішими узагальненнями: посуд, одяг, взуття, овочі, фрукти, ягоди, дерева, іграшки, меблі, тварини (дикі, домашні), птиці (домашні, зимуючі, перелітні), транспорт, професії і т.д.
Важливо вчити дитину правильно підбирати антоніми, тобто слова протилежного значення: веселий - сумний, вузький - широкий, легкий - важкий і т.д.
Вчить утворювати назви дитинчат домашніх і диких тварин, птахів. Запропонуйте пограти в гру "Хто у кого": козеня у кози, кошеня у кішки, вороненя у ворони, борсучок у борсучихи, гусеня у гуски і т.д.
Відпрацьовуйте навички використання  зменшувально-пестливої форми іменників і прикметників можна за допомогою вправи "Назви ласкаво": будинок - будиночок, лист - листочоок, кішка - кішечка і т.д.; зелений - зелененький, солодкий - солоденький, вузький - вузенький і т. д.
Корисно вчити дітей утворювати назви професій: камінь - муляр, музика - музикант, вчити - вчитель, писати - письменник і т.д.
У результаті цих вправ малюк повинен навчитися переносити сформовані мовні навички на новий матеріал, вміти користуватися ними в самостійній мові.
Розповідь по картинці
Для того щоб навчити складання оповідань по картинці, попросіть дитину уважно її розглянути, а потім відповісти на питання, наприклад, хто або що намальовано, хто що робить, який результат дій. Потім дитина повинна самостійно скласти невелику розповідь.
Пропонуючи дитині серію сюжетних картин, зверніть увагу на те, як вона розглядає їх, на що звертає увагу. Слідкуйте за тим, чи допускає дитина помилки при складанні розповіді, чи вміє побачити їх і виправити.
Першокласник повинен уміти визначати послідовність подій: початок, середина і кінець, встановлювати причинно-наслідковий зв'язок. Ще раз розгляньте кожну картинку і складіть розповідь.
Як переказати казку
Кілька слів хотілося б сказати про такий вид діяльності, як переказ. Переказу дитини також вчать, підбираючи твори, доступні для розуміння і невеликі за обсягом. Уважно прочитавши текст, задайте питання, що стосуються його змісту, і попросіть дитину відповісти на них (як називається казка або розповідь, які імена у головних героїв, чим починається, що роблять герої твору, чим воно закінчується і т.д.).
Прочитавши ще раз, попросіть малюка розповісти про те, що запам'ятав, звертаючи увагу на дотримання логічної послідовності. Переказ - це не заучування напам'ять! Дитина повинна своїми словами переказати основний зміст прочитаного.
Відповідаючи на питання, маля вчиться мислити, формулювати граматично правильні висловлювання, розвиває пам'ять і увагу.
Віршик напам'ять!
Заучування напам'ять віршів прекрасно тренує пам'ять. Вірші необхідно підбирати від простих до складніших, від коротких до більш довгих. Прочитавши дитині вірш, поясніть значення незрозумілих слів, з'ясуйте, чи правильно дитина зрозумів зміст твору.
Для підготовки до школи корисні наступні ігри:
- На увагу, пам'ять, зосередженість (що змінилося?, Хто пішов?, Що сховали?, Зроби так само)
- Розвиваючі уявлення про якості і властивості предметів (знайти такий же предмет за кольором, розміром, формою; вгадай на дотик; що з нього зроблено)
- На логічне мислення (що спочатку?, Що потім?, Пори року; порівняй)
Важливо, щоб батьки, особливо на першому році навчання дитини, підтримували постійний зв'язок зі школою. Аби знати, як проявляє себе дитина, які в неї проблеми.